Україна понад усе

      У  шкільних стінах починається все, що нас може радувати чи непокоїти… Тут сьогодні виховується громадянин, який перейме на свої плечі тягар з плечей старших поколінь, діятиме й мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя, борцем за наші світлі ідеали.

   Випускник школи має бути людиною із сформованою громадянською позицією, тому основна мета вчителя –  виховати таку особистість.

   Осмислюючи історичну спадщину, вчитель нашої школи Н.В. Росецька разом з учнями 10-А класу згадали події трагічного січня 1918 року, коли юнаки, для яких Україна була понад усе, встали на захист своєї Батьківщини, намагаючись зрозуміти, проникнути у світ, який відкриває правду життя, правду історії країни не тільки минулого, а й сьогодення.

            І слава їх встає не вмерши.
           Ятрить крізь відстані і час.
           Було їх триста Триста перший
           І ти, і я, і кожен з нас

    Пророчими стали слова поета. Не минуло і чверті століття після проголошення незалежності України, як українці знову змушені боронити рідну землю. І на її захист знову встали відважні патріоти. Адже доки існує злоба, існують і війни, що приносять біль та рани людям, відбирають життя рідних і близьких.

     « Пам'ять не можна розстріляти»! Про це потрібно знати, це потрібно пам’ятати !  Це непросто. Але потрібно. Саме тому виховний захід – «Літературно – музична композиція», -  присвячений героям Крут і  сучасним героям – нашим захисникам, учасникам АТО, був побудований у формі  реального та віртуального діалогу з творцями історії незалежної України.

      Не кожен випускник школи стане великою історичною постаттю, але кожен має вміти мислити, не загубитися у великому інформаційному просторі, самостійно аналізувати розвиток подій, а головне – плекати в собі духовне єднання з рідною землею, з рідною Батьківщиною, з рідним народом.

       Колектив дітей в школі не готується до майбутнього життя, а уже живе. І ми, вчителі,  розуміємо, що учень не просто «об’єкт» або «суб’єкт» навчання й виховання, а особистість, зі своїми тривогами, проблемами, мріями, поняттями про ідеал. А допомогти учню обрати правильний шлях в нашому непростому, складному, інколи навіть ворожому світі,  – головна мета сучасного педагога. Така мета робить вчителя оптимістом, який завжди у пошуку і здатний створити неможливе.

     Таке, майже неможливе, зробила і Наталія Вікторівна, яка дуже обережно, але впевнено і переконливо, на прикладі подвигу небайдужих до долі країни студентів початку XX століття і патріотів, які захищають цілісність і незалежність нашої Батьківщини, на початку XXI століття, показала учням , що вони мають право самостійно обирати для себе свою життєву позицію.

         Проникливим і по-справжньому відвертим був виступ запрошеної на захід Г. С. Самотей, голови Ананьївського волонтерського руху, яка не з інформаційних джерел, а з правдивих вуст наших земляків знає, що таке війна. Думаю, кожен учень тепер, як ніколи,  розуміє  слова великого українського поета В. Симоненка: « Можна все на світі вибирати, сину! Вибрати не можна тільки Батьківщину!». Отже, ми наполегливо повинні оберігати та захищати рідну землю, якщо не бажаємо перетворитись на бездушних істот, якім все рівно, де жити і як жити…

            «Пройде час, позаростають окопи, та назавжди залишаться в пам’яті народу імена його захисників. І я вірю, що ваше покоління буде жити в чудовій, вільній країні, де будуть радість, сміх, любов і добробут», - звернулась на завершення вчителька до своїх учнів.

           Як класний керівник 10-А класу, щиро дякую колезі Н.В. Росецькій за таку важку і важливу справу, як національно-патріотичне виховання дітей в такий непростий  для нашої Батьківщини час. Бажаю всім нам миру в країні, миру в родині, миру в душі!

Н. І. Ковалишена, вчитель НВК « ЗОШ І – ІІІ ступенів - ліцей»